Історичні дослідження, пов’язані з народженням чи становленням світочів української нації, все більше й більше зацікавлюють не лише фахівців, а й пересічних громадян України. Факти, які відкривають нам історики, привертають увагу до їх малої батьківщини - у більшості випадків це невеликі містечка чи села, де вони народилися. З огляду на це, сьогодні ці населені пункти стають у центрі уваги істориків, археологів, влади та небайдужих до історії рідного краю мешканців. Це прекрасна можливість скористатися загальною увагою суспільства та відродити своє справжнє історичне минуле, а з іншого, практичного, боку – звернути увагу на їх соціально-економічні проблеми, щоб хоч трохи покращити життя-буття мешканців маленьких містечок і сіл, які дали Україні славних синів і дочок.
Одним із сакральних для українців місць є містечко Лисянка, що на Черкащині, яке затишно розташувалося на мальовничих берегах Гнилого Тікича, оспіваного геніальним земляком Тарасом Шевченком у поемі «Гайдамаки».
Дуже символічно, що кілька років тому саме Лисянка стала місцем проведення наукового диспуту за участі доктора історичних наук, професора, директора Інституту воєнної історії, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України О. Гуржія, доктора історичних наук, професора Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ю. Мицика, кандидата філологічних наук, завідувача кафедри мовної підготовки та культурології Академії адвокатури України Т.Конончук, кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України В. Кривошеї, кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету внутрішніх справ В.Щербатюка, представників Черкаської облдержадміністрації, Лисянської райдержадміністрації, районної ради, місцевих краєзнавців, громадськості.
Однією із тем для обговорення такого поважного зібрання став той факт, що науковці визначили Лисянку як одне із вірогідних місць народження гетьмана України Богдана Хмельницького. Серед цих учених – і Володимир Щербатюк, чиї міркування пропонуємо до уваги читачів.
Коріння лисянське Богдана
У збірнику «…Сочинений покойнаго протоиерея Іоанна Наумовича», опублікованому в журналі «Наука» в 1872 році, читаємо:
«Прекрасна и богата наша Украина – богата хлебом, пастбищами, медом и всяким добром. И живет там с незапамятных времен наш малорусский народ – честный, набожный, богатый и всему свету известный своим мужеством и отвагою. Не знал этот славный народ ни панства, ни неволи, а управлял собою сам и кровью своею защищал отечество от татар, пока не попал под власть Польши, где пановала всемогущая шляхта, которая везде и всем навязывала свою веру, свои порядки и свою неволю. Против этой-то польской шляхты не раз поднималась Украина под предводительством своих гетманов. Из всех этих гетманов наиболее славным был Богдан Хмельницкий, который хотя дело освобождения своего народа от польского ярма не довел до конца, однако настолько потряс Польшу, что она уже не могла оправиться и в конце концов распалась.
Богдан Хмельницкий родился в селе Лысянка, недалеко от Киева. Его отец Михаил был сотником казацкого войска. В молодых летах Богдан учился в киевской школе, а потом переехал в Ярославль Галицкий и вступил в школу иезуитов, где научился прекрасно говорить на языках польском, латинском, греческом и французском. По окончании образования он поступил конюшенным к пану Потоцкому; здесь однажды у него вырвалось острое слово против польской шляхты, за что едва не лишился жизни, так как Потоцкий был человек раздражительный. Богдан Хмельницкий должен был бежать, и он бежал в Запорожскую Сечь к казакам, с которыми ходил войною на татар и турок. Через несколько лет он возвратился в Украину, женился на русской девице Анне Сомковской и записался на службу к реестровым казакам. В скором времени он сделан был сотником и в этом чине воевал с татарами; под Цецорою убит был его отец, а он сам впал в турецкую неволю, из которой добрые товарищи выкупили его. Будучи в неволе, он хорошо изучил язык турецкий и татарский, так что говорил на них, как на своем родном. Как сотник реестровых казаков Хмельницкий служил и Польше и за свои услуги отечеству награжден был от Польского короля Владислава IV чином генерального писаря казацкого войска».
Де народився Богдан Хмельницький?
Для багатьох питання нібито й не існує. Звісно де, у Суботові. Хоч дослідники скажуть: ні, це лише одне з вірогідних місць народження. Тому одні вчені вважають: так, Богдан народився у Суботові. Другі – у Чигирині, інші – у Черкасах. Проте існує ще одна версія, на яку раніше мало хто звертав увагу, бо всіх влаштовувало, і владу, і громадськість, – Суботів і все тут. Та й точних документів немає, а тими, що є, можна маніпулювати. Однак, якщо до кінця бути науковцем, то версія народження Б.Хмельницького у містечку Лисянка має право на життя поряд з іншими. Що штовхає на такі припущення? Літописець Г.Граб’янка писав: «Пишучи літописец полский Веспесіан Коховский Хмельницького начало, вспоминает, от Жмудские страни его бити, а по іних свідетельству – от Лисянки, українського града». Граб’янка посилається на історика і письменника В.Каховського – автора історичної праці «Щорічники», де викладено історію Польщі. Про Лисянку як місце походження Хмельницьких згадує і канонік львівського римо-католицького капітулу Ян Томаш Юзефович у хроніці «Зауваження про життя львівських архієпископів». Щоправда, Юзефович і Граб’янка не вказують джерела, а посилаються «по іних свідетельству». Історик Д.Бантиш-Каменський у праці «История Малой России…» (1822) стверджувально писав, що Лисянка – батьківщина Хмельницьких. Про це йде мова і в творах історика М.Маркевича, зокрема в його праці «История Малороссии» (1842). У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко писав: «Лисянка – містечко Звенигородського повіту над річкою Гнилий Тікич. Тут зійшлися Гонта з Залізняком і зруйнували старосвітський будинок, Богданом нібито побудований». Допускаємо, що це міг бути будинок, збудований батьком Богдана Михайлом.
Це твердження не є безпідставним! Чому? Звернемо увагу, що на північний схід від Лисянки був хутір Мельник. Частина істориків поєднує його з хутором Монастирок (нинішня назва – Жовтень). За переказами, саме тут збудував свій будинок М.Хмельницький. Щоправда, Іван Крип’якевич твердить про походження Хмельницьких із села Хмельник, що в Перемишльській землі. Проте сучасні дослідники, в тому числі академік В.Смолій та професор В. Степанков у дослідженні «Богдан Хмельницький», щодо цієї гіпотези запевняють, що вона «потребує переконливої аргументації». Однак звернемо детальніше увагу на окремі події життя Михайла Хмельницького. Останній, за повідомленням послів, венеціанського Альберта Віміни та шведського Самуеля Грондського, був покараний польським судом на «банацію», чи то на «інфамію», що передбачало знеславлення, обмеження в громадянських правах, вигнання за межі батьківщини. У такому випадку М. Хмельницький, рятуючись від ув’язнення, справді мав підстави втікати у козацькі землі, заручившись підтримкою спочатку польського магната Станіслава Жовклевського, а пізніше – Яна Даниловича, який десь між 1592 і 1594 роками став Корсунським і Чигиринським старостою. М. Хмельницький, перебуваючи на службі в Яна Даниловича, «…бил писец, написуя поемлія от людей дані», тобто служив збирачем податків. Під керівництвом Я.Даниловича М.Хмельницький брав участь у відбудові Лисянки, був її громадянином. Тобто, можливо, зазначені вище автори мають рацію, коли говорять про будинок, збудований Михайлом у Лисянці, чи то поблизу – на хуторі Хмельник. Досить швидко М.Хмельницький дослужився до посади підстарости, тобто помічника старости, у даному випадку Даниловича. Останній подарував Хмельницькому хутір Суботів, за іншими даними, Михайло, перебуваючи на службі у зазначеного шляхтича, придбав чи заснував його сам. В іншому енциклопедичному дослідженні «Край козацький. Довідник з історії Лисянщини» відомий історик Т. Чухліб пише про М. Хмельницького: «…брав участь у відбудові Лисянки. Очевидно, саме тут Хмельницький одружився з козачкою з Переяслава, яка й дала життя видатному державному діячеві». Шлюб відбувся десь на початку 1590 років. Так твердять згадані вище вчені В. Смолій та В. Степанков. А народився Богдан Хмельницький, як відомо, 27 грудня 1595 року. Тоді логічно виникає питання: народився де, ще у Лисянці, чи вже у Суботові, чи в Чигирині? Точну відповідь, сподіваємось, ще дадуть історики. Ми ж хочемо відновити історичну справедливість і не без наукових аргументів зафіксувати Лисянку як одне з-поміж інших, імовірних, місць народження гетьмана України Богдана Хмельницького.
